Родина моя... укр

Вітчизна моя...


Україна, моя батьківщина єдина, плекаюча,
Я українка і гордість за свою країну вражаюча,
Я люблю її мальовничі простори, з ріками та горами,
Серед тисяч степів лиш у неньки моєї, лани проростаючі.

Хто не знає країну, не знає де подих українця,
Бо Говерла в Карпатах, це вища точка нашої нації,
Там приємно стояти і чути свист вітру, що скрізь розлітається,
А на очі Вам розкіш скелястих Карпат розкривається.

А чи бачили кров України, що неньку мою омивається?
І спокійна й широка, це річка Дніпро простирається,
Між двома берегами країни, об'єднує націю,
Наша річка - артерія, мов кров у українця.

Ми живемо в прекрасному краї славетно родючому,
Та з багатим врожаєм природи, чорноземом жевріючим,
Ми єдина країна, лани і поля вщент засіяні,
В нас врожай може дати й пісчинка десь в шпилі горному.

В Україні споруди історії, архітектурна чудовина,
В нас у кожному краї своя, перлинка історії,
У Херсоні - Таврійськ, в Чернівцях - ХотИнська вежа,
На Дніпрі - острів Хортиця, а у Києві - Лавра.

І мільйони музеїв, печер, заповідників,
Дендрологічних парків та стародавніх замків,
Земля усіяна церквами, храмами й соборами,
В нас всіх щедрот і важко полічити.

Україна єдина, багата, щаслива й родюча,
Ти душа українця у вірі у наше майбутнє,
Батьківщина це місце дитинства, кохання у просторі,
Це не просто краплинка на карті, а всесвіт українця!