Ой, ти, терне, тереночку,
не народжуйся в садочку -
там не буде тобі волі,
там не буде тобі долі.
Підростеш - тебе впізнають -
проклянуть і заламають.
Ой, ти, терне, тереночку,
народися у лісочку,
народися скраю поля -
там твої і воля, й доля.
Там вітри..; хоч завивають, -
тобі віт не поламають.
Ой, ти, добрий парубочку,
не бери шинкарську дочку.
В неї таляри й дукати..,
та лукаві батько й мати.
В очі - гарні, в спину - лають;
і дають - та докоряють.
Світ широкий, ще й чудовий...
А ти ж хлопець чорнобровий..!
Ой, ти, терне, тереночку
© Copyright: Анатолий Анненко, 2015
Свидетельство о публикации №115081001911
Свидетельство о публикации №115081001911
Рецензии