Зернятка кави, льону, лісові горішки.
Боби какао, м'ята, базилік.
Немає ліку поєднанням:
фактури, запаху, смакам.
Каміння шурхотить дрібне.
Хтось ходить під вікном, стоїть.
Цвітуть осінні квіти:
фіалки, хризантеми, флокси.
Я довго вибираюся у світ.
В осклепі тепло, затишно і тихо
так, що чутно дзвін
якоїсь дивної планети.
Не хочеться питати:
"хто ти? де ти?",
бо хтось стоїть отам, де пахнуть квіти
і береже твій сон - твоє життя,
цей безкінечний дзен,
цю дао-стрічку_вісім.
Тут можна бігти проти вітру
або плисти за течією:
Десни, Росі чи Хуанхе.
Тут можна навіть полетіти просто так,
як янголи чи діти часом літають.
Тут можна все, у цьому озері купаючись.
А потім випити амріти і зрозуміти,
що час - це діти, що хочуть просто миру і любові.
А решта - позачасся.
© Copyright: Валентин Лученко, 2015
108 -час-
© Copyright: Валео Лученко, 2015
Свидетельство о публикации №115080902322
Свидетельство о публикации №115080902322
Рецензии
Дякую!
.... дзен..... безкінечність...... вісімка.... Любов....
Найсвітлішого!
Катерина Жебровська 10.08.2015 10:39 • Заявить о нарушении
.... дзен..... безкінечність...... вісімка.... Любов....
Найсвітлішого!
Катерина Жебровська 10.08.2015 10:39 • Заявить о нарушении