Прiрва-небуття

                ***

                Чому на цвинтарі так людно?
                Кого обплакує земля?
                В душі так моторошно,сумно,
                Змарнів геть,загубився я.

                Цвинтар гуде немов толока,
                Живі й загиблі гомонять.
                О,господи,така морока,
                Навіщо було їх вбивать.

                Змішалось все,заклякло тіло,
                Кінець безглуздості життя.
                Так боляче,так зачепило,
                Що далі? Прірва-небуття...

                В.Савош.


Рецензии
Володимире, у вас вийшов яскравий, чуттєвий вірш. Дійсно, тема зворушила душу.
З вдячністю, Аніта

Анита Карелина   16.03.2019 13:06     Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.