як далi?..

…плечистий дуб підпер хитку синяву неба,
по між розлогим віттям сонячні промені
ріжуть павутиння у росянім бур’яні,
палають, гинуть у тисняві тіней безладні думки
і карають закоханих людей привиди снів
своєю люттю, хижим непорозумінням…
палка суперечка між тишею і вітром,
не ховає свої жадні погляди вдень,
без пояснення страхається серце вночі,
чужих, оманливих і німих постатей,
що непередбачливо можуть розлучити
відібравши спогади і турботливі мрії про щастя,
якого шукаємо ми усе життя…


Рецензии