Я перейду межу не-повертання
У це Життя, у цей чудовий Сад…
Єства нестримний потяг до злітання
Відбудеться Злітанням світлим над…
Пройду крізь товщу неминучих збігів…
Шлях не далекий, довжиною в Мить,
Не буде ні болючим, ні простиглим…
Подумають – мабуть, щасливо спить…
Пройду неспішно… Нащо поспішати?
Відкриюсь тихо й Радо Небесам…
І вже за крок – Літати! Так! Літати
Я буду з цілим Світом сам-на-сам…
Я перейду межу не-повертання,
Мою межу між «зараз» і «завжди»…
Не віддалюсь у сутінки Прощання,
Але Любов відчую у собі…
07.08.2015
Свидетельство о публикации №115080705714