Згорiлий ангел
Коли надії обірвались,
Життя покинути хотів,
Летіти з неба до землі
І розтрощити білі крила.
Але у сні я чув тривожні крики,
Каміння сипалось униз,
А я ішов і хтось стогнав,
Потужний вітер освіжав.
Безодню бачив я сліпу,
А догори згорілі крила,
Кружляли попелом на дні,
І хтось у темряві чекав,
Палали дивні і пекельні очі,
То ворон очі витягав,
Кружляв над вогнищем тяжким,
А я кульгаючи шукав,
Де смерть убитих залишила,
І над безоднею ридав,
Згорілий ангел.
Свидетельство о публикации №115080508569