всё за 4 августа

***
перестановка мебели и слов
(которые потом звучат жестоко)
- и мир ещё чуть-чуть, немного – нов…
«… и солнце поднимается с востока.»

***
это идёт
                август,
тот август,
       где всё, финиш
правда
где уж
ишь…

***
вже бузина одквітла в лісі
горіхи стигнуть бліді
серпень.

Трамвай із Пущі лісом суне
немовби весь день.

крізь бузину, горіхи, клени
осики
а сосни бовванiють
довкола
мов стали
навіки.

Трамваєм, лісом
світом пишним
зеленим.

У Пущі тиша
тиша
лише
думки шалені.


***
таммериорг-хе
туо турино зорг-хе
сет-сатиано

тенетуэнте бьяно
онто логио
туо дуэре брио

там, тамметарг-хе
вив`ля тенентн`,
анарг-хе!

***
пітьма і біль
і місяць пада на
чужі й непевні –
подумки чужії –
джерела …
гостро пахне купіна,
і ніч переживає ностальгію
як гострий напад,
й фортепьяна зойк
в глибинах полотна того розтане,
де ти і я
пітьма і біль
мій Бог!
невже ж і сонце
знов на сході встане
на рано?
звідусюди, звідусіль –
пітьма і біль…


***
Видлубавсь си у місто –
Зелене, дівоче – Київ!
Тепло у місті.
Не пив, не їв –
все походжав містом
Подолом
(пагорби потім
тощо).

Їду трамваєм в Пущу
та й
роздивляюсь
навколо:
Як воно
собі жиє,
як си про себе
мріє…