Прийшов назустріч дивний час
Прийшов назустріч дивний час,
Усе руйнується навколо,
Ми сліпо йдемо до мети,
Де темрява і тісний хаос.
Один до одного як звірі,
На волі кожен сам собі,
Будує, ріже і вбиває,
На хрест надієшся святий?
Гніздо розвелось коло серця,
Клубок потворний і німий,
І кожен з нього виїдає,
Куштує кров.
Куди ступити у пітьмі,
Де на колінах білий ангел,
Латає рани на спині,
У небо дивиться із страхом?
А я живу і мій смітник,
Де діти плачуть коло баку,
Прокляті бджоли на душі,
Застрянуть й розривають тіло.
Я рушу вільним як усі,
Картонні двері у солодкий світ,
Розгніваних людей і дзвін пляшок,
Стягнули з ніг останню силу.
Я крок за кроком до могили,
Але куди сміття душевне діти,
Де впасти і для чого жити,
Терпіти вічно їхній жарт?
Чи вічно з тугою на серці,
Тягнути те що не по силі,
Але дивитись уперед,
Як час спливає?
Прийшов назустрiч дивний час
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2015
Свидетельство о публикации №115080504734
Свидетельство о публикации №115080504734
Рецензии