Така вразлива...
Вразлива й безутішна,
З гірким ядрінням на душі,
Сидить на лавочці посеред парку,
А навкруги ідуть дощі.
І крапля болю переповнених страждань
Додолу капне з сірих й затуманених очей,
А навкруги під шум дождя та гуркіт,
Проносяться байдужі та холодні люди.
Душа болить, кричить, але в собі до болю,
Не в змозі й слова з ніжних вуст зронить,
І жаль від думки про розірвАння мрії,
Таку вразливу овива у буревій без дій.
Такая ранимая... укр
© Copyright: Злата Боголюбова, 2015
Свидетельство о публикации №115080502108
Свидетельство о публикации №115080502108
Рецензии