Один з перших віршів, який я написала :))
Вона не знає, що таке втрачати,
Вона не дихає повітрям так, як ми,
Вона не доглядає хвору матір
Й не плаче над сестрицею вночі.
Води нічної довгокоса пані
Все дивиться на зорі золоті…
"Вона русалка, в неї в грудях камінь", –
Так кажуть тільки люди без душі.
Але ж вона ненавидить жорстокість,
А люди ці підуть тільки за злом.
Вона глибин морських царівна синьоока
Вони в пітьму впираються чолом.
Коли вони в бою з життям поляжуть,
Ховаючи серце за мідний щит
Про камінь в грудях більш не скажуть,
Бо то добра й надії світлий скит!
Русалка
© Copyright: Алина Голинко, 2015
Свидетельство о публикации №115080402887
Свидетельство о публикации №115080402887
Рецензии