Злились наші долі в єдину,
Немов вечірня і нічна росинки.
Ти - моя пісня лебедина
І навіть більше, ніж кохана жінка.
Яскравим променем Аврори
Для мене вічність будеш осявати.
По волі Божій стану поряд,
Щоб велич твого духу відчувати.
На землі весняний дощ та грім
І я - один серед зелених шатів.
Хто вогнем зігрівався твоїм,
Той іншої не зможе покохати.
Одна доля
© Copyright: Микола Попович, 2015
Свидетельство о публикации №115080306876
Свидетельство о публикации №115080306876
Рецензии