З дитинства радість пізнавати
Щастило іноді мені -
Нову сорочку одягати
В святкові швидкоплинні дні.
Я пам'ятаю особливо,
Хоча пройшло немало літ,-
У вишиванці був щасливий,
Бо з нею оновлявся світ.
Барвила квітами маніжка,
На серці весело було
І вишиванка, мов усмішка,
Дарила мамине тепло.
Збігли роки, немов світанки,
Шляхи до вічності ведуть,
Тож одягну я вишиванку -
На зустріч з Господом піду.
Радiсть
© Copyright: Микола Попович, 2015
Свидетельство о публикации №115080306481
Свидетельство о публикации №115080306481
Рецензии