Невiддiлимi
Душа є садом у дворі старому,
І хай фату він одягає рідше,
Йому лишатись вічно молодому.
А писк сухий – ти ним не обманися –
Смертельним стати може твій порок –
Скрип гойдалок, лунай, не припинися,
Здіймайся в небо голубів хлопок…
Країна, тим скажіть, хто нагострився,
Невідділимі від Русі ми жодним роком,
І то не кров, а просто просочився
Платок вишнево-калиновим соком.
Свидетельство о публикации №115080204335