Медовая... Из Елены Каминской

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2015/07/31/7613


А в светло-янтарные косы
Вплетаются ленты голу'бы.
Бежит по зелёным покосам
Красуня в веночке... ей любы
Июльское солнце и грозы…

За полем ждёт княжество рая:
В нём низкие башенки ульев.
А пасечник в мыслях ту кралю
Пасёт: ошалевшею пулей
Бежит она…сердце  взрывая…

Наследство те улья, в награду:
Старательным, видно, был сыном:
Те, что поломались, наладил,
Чуть свет прибегал, ранней синью,
Держал он в порядке леваду…

Войны с возмужаньем дождался..
Рыдала земля от страданья!
Ему привелось на Донбассе
И жизни спасать со стараньем
В домах, в детсадочке и в классе…

Ни слова о большем…живой он!
Калекою пил…И кохана*
Ушла…с головой окунался –
Водой залечить чтобы раны!…
Июльского мёду ждал, воя…

Дождался-таки…как на праздник,
Он в белое весь запахнулся,
Что снял, то спалил в глуби сада,
С бедою…в усы усмехнулся:
Судьба-то у всех полосата…

– За мёдом ты, мёда медовей?
И он ароматней бальзама:
Нектар цвета липы в основе.
А пчёлам калечить не дам я:
Война бьёт и грешное слово.

* - любимая(укр.)


Оригинал:

У світло-бурштинові коси
Вплітаються стрічки небесні,
Біжить по зелених покосах
Красуня в віночку. Чудесні
І липень, і сонце, і грози…

Вже близько, за полем бджолине
Князівство, там вуликі – вежі,
А дядько чекає дівчину,
Вона крає серце, бентежить,
І молодість в душу як хлине!

«Князівство» отримав у спадок,
А доти був сином старанним:
То вулики зламані ладив,
Як першим стрічав добрий ранок,
Тримав у порядку леваду…

Змужнів і війни дочекався…
Ридала земля від страждання!
Йому довелось на Донбасі
Життя рятувати в останніх
Будинках,  садочках  і класах…

Про більше – ні слова… Він вижив!
Скалічений пив… І кохана
Пішла… Головою у діжу –
Водою б загоїти рани!..
Липневий мед з  пахощів свіжих

Таки дочекався, бо газда
У білу сорочку вдягнувся,
Що зняв, те спалив, й негаразди!
У вуса на світ усміхнувся:
А доля у всіх є смугаста…

- Прибігла за медом, медова?
А він запашний, бальзамічний,
Нектар з квітів липи – основа.
І бджіл не лякайся, скалічить
Не  дам!  Б’є війна й грішне слово…