Пазли...

Наче стану для тебе я думкою,
І засяду в твоїй голові,
Щоб з розбитого серця у пазли кохання зібратися,
Та в життя, наче мрію, палкою стрілою піти.

Ти без вимірний прояв кохання сучасності,
Б’ється серце із повним бажанням взійти,
Ти є сонце, що кожне осяяне личико,
Промінь щастя плекає і серце з тобой ожива.

А у вечері сяйво твоє заховається,
В серці смуток взійде на престол,
Та як завжди, я буду чекати тебе біля вогнища,
Добираючи пазли своїх п'янких відчуттів.


Рецензии