Неба сягали тополі,
Покотився місяць із-за хмар.
В юних серцях мимоволі
Розгорівся кохання пожар.
Зорі дивились крізь віти
На шовкову дівочу косу,
І ніжно шептали квіти
Про твою неповторну красу.
Казкові тіні-химери
Спускалися із лапатих віт.
Була ти немов Венера,
Яка полонила світ.
В полонi Венери
© Copyright: Микола Попович, 2015
Свидетельство о публикации №115073004579
Свидетельство о публикации №115073004579
Рецензии