Юність - сліпа, не знає, що робити,
Звершує часом необачний крок,
Що здатний почуття занапастити
І зачинити дущу на замок.
Тоді душа приречена на болі
Від першого кохання у житті,
Адже любов лише торкнулась долі
І ластівкою зникла на путі.
Перше кохання нам не повторити,
Лиш воскресає в пам'яті воно,
Мов пролісків весняних самоцвіти,
Як недопите молоде вино.
Перше кохання
© Copyright: Микола Попович, 2015
Свидетельство о публикации №115073004552
Свидетельство о публикации №115073004552
Рецензии