Тобі в дорогу шепотіла злива
І Небо усміхалось навздогін…
І Доля Бога за тебе молила
І Бог твоє Земне Благословив…
Далекий шлях – то мандри то надії
То Чистота то щем то забуття
І прошені й не-прошені події
Що розкладали на роки Життя…
Тобі кортіло і моглось й чекалось
У відчуття збирався урожай
Та раптом аж Земля захилиталась
То Доля проказала – Постривай!
Було Благословення на Високе
На Світле Со-Творіння на Любов…
Ти розумієш що мої уроки
Примусять повернутись до Основ?!
Тобі в дорогу шепотіла злива
І Небо усміхалось навздогін…
Усе що є тобі бажало Сили…
А чи віддячиш? Як віддячиш? Чим?
30.07.2015
Тобi в дорогу шепотiла злива
© Copyright: Катерина Жебровська, 2015
Свидетельство о публикации №115073004060
Свидетельство о публикации №115073004060
Рецензии