хто ти, дівчинко з атласною стрічкою,
що стоїть на колінах щоночі?
сподіваєшся,що навіть осічкою
не зачепить плече парубоче.
мрієш палко, що твій захисник
пройде крізь стіну бід й крові ріки
і ви будете разом навіки,
і любові ваш мирний квітник.
і ти знаеш, що він повернеться
дуже втомлений, майже живий,
і до тебе лише пригорнеться,
будеш поряд, бо він тільки твій.
тобі байдуже, що він тепер
ледве ходить і майже не бачить,
і що шрами на спині і поміж ребер
він не зможе тій владі пробачить,
що звела цю країну в безмежну пітьму,
що кричить тим солдатам з трибуни.
і цей воїн без слів іде в бій,
а це треба кому?
бережись. бережи себе, юний.
бережись
© Copyright: Аня Зимняя, 2015
Свидетельство о публикации №115072902417
Свидетельство о публикации №115072902417
Рецензии