Десь сядеш на зупинц в пустий вагон...

Десь сядеш на зупинці в пустий вагон, відкриєш свій обізнаний гаджет,

Думками знов курсує дивний паром, по пам’яті малює його портрет.

Ти хочеш, щоб насправді і назавжди, але ти знаєш, як коли болить…

Емоціі тебе зовуть в свої світи, і ти під небо линеш в цю саму мить.

Любов ховається поміж зірок: напівсолодка, ніжна та терпка,

І ти до неї робиш свій перший крок, але боїшся, що будеш смішна.

Тому малюєш пензлем у віршах, відтинки всіх емоцій у словах,

Кохання грає на роялі - по клавішах, під місячним серпанком по ночах…

Торкнулося тебе знов почуття, і все шепоче – люби його, кохай,

Підсилюється знов серцебиття, і ти всміхаєшся – ну і нехай!..

In_nes


Рецензии