Кожен подих прагне линути до мрії,
Кожен погляд-затяїтися в душі.
Кожна мить лиш сповнена надії,
Боячись застрягнути в глуші.
Крик душі-лиш тихе шелестіння,
Ритм серця-лиш слабкі удари.
Вже нема із почуттів сплетіння,
Замість сонця бачу сірі хмари.
Вже пісні веселі не лунають,
Лиш самотність біля мене йде.
Тільки дні затемнені мене минають,
І наступний точно так пройде.
Біль чомусь мене не покидає,
Хоч кохання теж не покида.
Чого надалі ждать-ніхто не знає,
Ніхто не зна,коли пройде біда.
Хмари
© Copyright: Алина Енина, 2015
Свидетельство о публикации №115072606382
Свидетельство о публикации №115072606382
Рецензии