Скрипалю, чи ти задоволений?

СКРИПАЛЮ, ЧИ ТИ ЗАДОВОЛЕНИЙ?

- Скрипалю, скрипалю, чи ти задоволений?
- Авжеж, задоволений.
Відвідав брата у чистому полі я.
За містом, у чистому полі - горожа;
За нею панує, під захистом Божим, тиша…
Лиш вітерець над могилами трави колише,
А так, тиша… Божая тиша.

- Скрипалю, скрипалю, чи ти братові заграв?
- Авжеж, тужної заграв.
На лавиці перед його могилою,
Під красним деревцем, та під калиною,
Смичком торкав на скрипці струни ніжно, душевно.
Брат вислуховував сумненькі звуки, це певно,
Травиця теж слухала чемно.   

- Скрипалю, скрипалю, чи ти з горілкою був?
- Авжеж, взяв, не забув.
Я завжди п;ю чарку, коли з ним стрічаюсь
І словом ласкавим його споминаю,
Щоб він пам;ятав, що несу я в серці своєму
Братню давню і щиру любов таку невичерпну.
Знаю, брате, це в нас взаємно. 

- Скрипалю, скрипалю, чи ти задоволений?
- Авжеж, задоволений.
Відвідав брата… убієнного брата…