Колисанки для Iванка

Спи, дитинко, з неба зірка…

Спи, дитинко, з неба зірка
Синім світлом тобі сяє.
У барвінку бджілка, синку,
Колискову вже співає:
— Спи, мій синку, у барвінку
Зорі сині заблукали,
Поміж листячком на гілці
Квіточками наче стали.
У квітучій цій колисці
Синьоокі сни витають,
У свої чудні намиста
Зірочки вони вплітають.
А вплітаючи, синенькі
Пісню дивну ще співають
Про дрімоту, рідну неньку,
Та світи звідкіль злітають…
Спи, дитинко, з неба зірка
Синім світлом тобі сяє.
У барвінку бджілка, синку,
Колискову вже співає.

За віконцем вітер віє…
 
За віконцем вітер віє,
З даху сніг змітає.
У колисці місяць сивий
Зірочку гойдає.
Спить маленька, сон їй сниться…
В ньому, мов сніжинка,
Все кружляє, все іскриться
Зірочка-льодинка.
Навкруги смереки бають,
Білі наче з піни,
Їх у шати зодягають
Хуги й хуртовини.

Для маленького Iванка

Для маленького Іванка
Склала мати колисанку.
Колисанку дивну склала,
Місяць й зорі повплітала…
Поміж зорями ясними
Річка снів дитячих плине,
А у річці — місяць-човен,
Казочок чарівних повен…
Човен хвилею гойдає,
Птах-казкар увись злітає,
Поспішає до Іванка,
Заспівати колисанку:
— Люлі-бай, моє хороше,
Снів спускається пороша,
Хутко в ліжечко лягай,
Казку гарну оглядай…
Люлі-бай…

Дощова колисанка

Батько Грім та Хмара мати
Дощичок вкладали спати:
— Спи, синочку, баю-бай,
Сонце йде за небокрай.
Сплять усі: птахи та звірі,
Риби сплять, комахи сірі,
Сплять утомлені хати.
Спи, малесенький, і ти…
Ну, а вранці погуляєш —
По травичці пострибаєш,
Погойдаєшся на гілці
Та скупаєшся ще в річці,
Жабенят там привітаєш,
До подвір’я завітаєш.
До подвір’я завітаєш,
З дітлахами заспіваєш:

*-Іди, іди, дощику,
Зварим тобі борщику
У новому горщику.
Тобі каша, а нам — борщ.
Щоб густіший ішов дощ!..

* Народна пісенька

Сплюшко

Хто моститься біля вушка,
Як деньок згасає?
З-під подушки гномик Сплюшко
Тихо виповзає!

Цілий день він там дрімає,
Наче совенятко.
По ночах усе гуляє,
Як засне дитятко.

Розкидає пух біленький,
Той сніжком кружляє,
І кімнату всю пухкеньким
Шаром укриває.

І отут-бо оживають
Забавки, малята,
У сніжки з тим гномом грають,
Дістають санчата...

До світанку ці дивини!
Та коли світає,
Гном бере чарівний віник
І той пух змітає.