Нехай вона помилиться

Нехай вона помилиться...
Пробач і не карай!
Дододу квітка хилиться,
А почуття - над край.

Вона і так покарана:
Зруйноване життя,
Чомусь в ранковім мареві
Зникають почуття.

Слова згубились марнії,
Кричать не стане сил...
Усе: в осіннім зареві
Палає небосхил.

Нехай вана помилиться...
Прости і відігрій
Додолу квітка схилиться...
Топтать її не смій!


Рецензии
Вірші зігріли душу - такі проникливі...

Анна Стефани 2   23.12.2017 23:20     Заявить о нарушении
Спасибо, Анна!

Алла Струк   24.12.2017 20:14   Заявить о нарушении