От тобi й червонi чобiтки
Обувши радісно обнову,
Я майже підстрибцем пішов гуляти.
І треба ж статися такому –
Неперевершена сільська співачка,
Грайлива, втроє старша Фрося,
Вся в ластовинні і з рудим волоссям,
Притисла до грудей і почалося:
«З тобою поберусь я залюбки,
Віддамся за червоні чобітки».
Та ще і поцілунок прямо в губи.
Від реготу дзвеніли вікна клубу.
Прибіг додому, стримуюсь від плачу:
«Не буду їх носити, це дівчачі!»
Свидетельство о публикации №115071707020
Стал черствее, суше,
Не присущ мне детский страх,
Поцелуй, – не струшу. :)
Петр Коваль 17.07.2015 20:39 Заявить о нарушении