…дорогою пам’яті вітер зривається,
за межі невидимі мчать небеса,
чекати на спокій у сні залишається,
осмілені мрії поєднують нас…
в незгубнім блуканні до дому світами
призначену Долею – стежку життя
ми знайдемо разом, і Вічність-кохання
з тобою розділимо вдвох до кінця!
щоб вірші складати, в минуле вертаємось,
не за для розваги, у битві останній,
глузує з нас ворог життя вивертаючи,
мов п’яні, од вітру разом пручаємось...
осмiленi, наче у битвi останнiй...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115071501299
Свидетельство о публикации №115071501299
Рецензии