Вiйна. Як же хочеться миру…
Щоб поля колосились на рiднiй землi
Що для цього нам треба? Що треба зробити?
Воювати iз братом iти?
Не гнивiть небеса ! Я молю ,я благаю !
Схаменiться, побiйтесь грiха !
Бо не можна країну свою захищати
Вiд себе самого, вiд себе крадiя !
Ти крадеш у дiтей мирне небо i зорi
Ти крадеш у жiнок блиск бажання в очах
Ти крадеш i у себе жагу жити, кохання …
Зупинись i замри в молитвах
Годi гратись в вiйну ! Годi все руйнувати !
Вже iдiть до дiтей, до жiнок, до полiв…
Схаменiться, i хай Вiн грiхи тi прощає !
Але зможе чи Вiн вам простить…..
Як же хочеться миру
© Copyright: Анна Прудченко, 2015
Свидетельство о публикации №115071406339
Свидетельство о публикации №115071406339
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.