Скільки зірок на небі, стільки на серці болю, бо я дуже тебе кохаю,
Ця любов нескінченна затьмарює волю, доведена до відчаю, краю.
Думки-круговерть, безвихідь свідомості, а далі, кажуть, все з нуля,
Це життя - гвинтокрил і несправні лопаті, і хтось чужий стоїть у руля...
Так багато мріялось про любов, взаємність,але історію пише життя,
І в ньому серце ставить кому, шукаючи сенс крізь хмари забуття...
Гвинтокрил життя
© Copyright: Анастасия Даиаури, 2015
Свидетельство о публикации №115071309509
Свидетельство о публикации №115071309509
Рецензии
