Золотом вкриті поля більш не засівають,
Там покоїться душа, бідних войовничих,
У пітьмі воєнній материнські сльози,
За дітей померлих у трунах закритих.
Вже і рік пройшов, а війна триває,
Та дітей коханих у бій забирають,
Сльози за дитиною на поминках литі,
Не піднімуть на ноги їх дітей вже вбито!
Труни на полях
© Copyright: Злата Боголюбова, 2015
Свидетельство о публикации №115071302457
Свидетельство о публикации №115071302457
Рецензии