***

Хіба ж ти знаєш, що я відчуваю?
Ти думаєш, що я тебе люблю,
Ти віриш, що в руках своїх тримаєш
Моє сердечко, душу, мене всю.
Ти часто кажеш: "Я люблю, кохаю",
Сам знать не знаєш, що таке любов.
Хіба ж ти знаєш, що я відчуваю?
Ти сиплеш ці зізнання знов і знов.
А я? Я більш не плачу, не ридаю,
Уже не ломить тіло серця стук.
Сама не знаю, що я відчуваю,
І в голові моїй лише порожній звук.
Я просто хочу знать, що ти щасливий,
Що я і тільки я в твоїх думках,
Що мрієш ти про мене щохвилини,
І серце що твоє в моїх руках.
Ти думаєш, що я тебе кохаю,
Читаєш це у тілі, у очах,
Зізнань моїх так хочеш, так чекаєш
Аби вони звучали у вустах.
Якби ж ти знав, що це проста омана,
Що душу й серце ти моїх не крав,
І розум твій блукає у тумані,
А я та дівчина, яку ти й не кохав.
В очах моїх ти бачив не кохання,
І тіло не молило про любов.
Це був азарт, одне п'янке бажання
Загарбать твоє серце у полон.