Укра нське село
Як на весіллі молода
І вишні рясні нахилились,
Гусей поважних йде хода.
Он тин старенький покосився,
Тримає глечиків тяжінь.
У збруї кінь гнідий спинився,
Стоїть під деревом ,де тінь.
Лежить собака по під тином
Боронить хату ,двір ,майно,
А у повітрі пахне димом,
Мужик обпалює вапно.
Для себе він лампач готує,
Бо будуватиме сарай.
Приймач у дворі галасує
І пісня лине ,аж за край.
У сінях гучно курка квокче,
Мабуть вона знесе яйце.
А у хліву свиня ригоче,
У зимку буде вже сальце.
О півдні сонце припікає
В селі не видно ні душі.
Худоба у ставку плескає
Між них скидаються йоржі.
Лелека щастя зазиває
На старій вербі у гніздечку,
Птаха родина привітає,
Бо принесе вона малечу.
А за вечерею родина
Горілки келих підійма.
Йой як чудова та година,
Що лиха у людей нема.
Селяни тепло повдягались,
Кіно до клубу підвезли,
Сидять на лавках обійнялись
І так сміються до сльози.
Після картини чимчикують
На різні тембри голоси,
Собаки по селу лютують,
А в ранці сіно вже косить.
Я написав вірша в уяві
Про українськеє соло,
де у гаю дуби кудряві,
дитинство де моє пройшло.
Сосєдка О.Д. 03.07.2015г.
Свидетельство о публикации №115070308976