Вiють вiтри, ллють дощи.
Хмари низько пропливають.
Менi соромно, простiть -
За народ, що глузд не має
А країни вже нема,
бо повiрили ми зрадi
Хтось сказав що "Кращий Я"
Та побiг з братами воювати…
Чи повiтря отруїли?
Чи в водi у нашiй яд?
Люди добрi роздiлились
на вовкiв i на ягнят…
Не живем, а виживаєм
I майбутнього нема
Щож робити? Не спiває -
бiдна доля, бiдна i сумна…
Вiють вiТри, ллють дощи
© Copyright: Анна Прудченко, 2015
Свидетельство о публикации №115070305159
Свидетельство о публикации №115070305159
Рецензии