По байці Е. Гребінки «Сонце та хмари»
Так любо, гарно у природі,
Ось світить сонце, гріє всім,
Сховалося за хмари в небі,
І виглядає граючись.
Та набундючилася хмара,
Клубочиться, темніє вся:
- Не буду гратись із світилом,
Бо на людей я дуже зла!
Закрию небо і сховаю,
Ті золотаві промінці,
Дощем усіх людей злякаю,
Щоб не раділи сміючись!
Ось дощ пішов. Де хмара ділась?!
Калюжна темна лиш вода,
А сонце знову засміялось,
Радіють люди промінцям.
В природі є розумна мудрість:
До відома, відома всім,
Що скільки б хмари не хмарились,
До сонця тягнеться весь світ!
2014г.
Сонце та хмари
© Copyright: Васютович -Большакова Валентина, 2015
Свидетельство о публикации №115070304963
Свидетельство о публикации №115070304963
Рецензии
ВАлентина. Спасибо за строки. С праздником - Днём 8 Марта!
Игорь Хомяков 2 06.03.2016 10:38 • Заявить о нарушении
Игорь Хомяков 2 06.03.2016 10:38 • Заявить о нарушении
Радостное спасибо, Игорь за поздравление! Вам также весеннего настроения и творчества1
Васютович -Большакова Валентина 11.03.2016 15:12 Заявить о нарушении
Васютович -Большакова Валентина 11.03.2016 15:12 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.