Вставай уже, близька моя й далека!
Вже на стодолi белькотить лелека,
Вже куры гомонять та верещить свиня
Я ж сон тобi вповiм; а видiв нинi я:
Що на долинi, коло нашої рiки
В багнi по яйцi билися бики
I бик бика в болото повалив
I рога гострого йому в жовiт встромив
I той вiд болю голосно рeвiв
Крутив хвостом i жалiбно пердiв.
Та був уже повалений на смерть
I тiльки пердь чогось робив та пердь.
Чогось смерiд у хатi й тяжкий дух
Згони з образiв тих зелених мух
Будем молитися та бить земнi поклони
Щоб нашi доблеснi вояки та загони
Iз поля бою спiшно не втiкали,
I щоб на Cходi ворога здолали
Щоб вiн упав як бик, повалений на смерть
I тiльки пердь було по нiм та пердь!
До подiй в Донбасi, або молитва не поможе
© Copyright: Марьян Федух, 2015
Свидетельство о публикации №115070303200
Свидетельство о публикации №115070303200
Рецензии