Навколо все квіте то в'яне,
коли піднімеш очі ти свої.
Мабуть, тому що все про тебе знаю.
Та тільки ти про мене ні.
Я чую плач і сміх твій десь несамовитий
і навіть знаю хід твоїх думок.
Мене так вабить погляд твій відкритий,
а голос твій мовби струмок.
Я знаю, що є світлом серед ночі
чи квіткою блискучою в снігу.
То очі, то все твої очі!
Вони подібні сну.
Навколо все квіте то в'яне,
коли приснишся ти мені.
Мабуть, тому що все про тебе знаю.
От тільки ти про мене ні!
Я знаю
© Copyright: Вергун Татьяна, 2015
Свидетельство о публикации №115070203658
Свидетельство о публикации №115070203658
Рецензии