Тиха ніч, вкутала смутком місто
Друга ночі, я тобі римую вірші.
Сну, давно не видно і близько
Проте чути, жахливі крики душі.
Знову сам, і тону в океані докорів
Втома з'їдає, всі сили мої.
Я загубився, у світі ілюзій і клонів
Я заплутався, заплутавсь в тобі.
Очі червоні, кава втратила тепло
Неначе мої, черстві долоні.
Від зневіри, в скронях тисне зло
І мрії мої, вже побиті та голі.
Знаєш, як не дивно, я знову сам
Голод і воля, мене й досі носять.
Проте я втомився, від сірих гамм
І ноги мої, і очі вже косять.
Я думаю про тебе, сам, наодинці
Про дружбу нашу, дивну і сумну.
Я знову сам, у старій квартирці
Говорю до стін, і ковтаю журбу.
Сам, самотність зриває мій дах
Бо без тебе, я жити не можу.
Без тебе життя, суцільний крах
І тиха ніч без тебе, сира й негожа.
night
© Copyright: Никонов Дмитрий, 2015
Свидетельство о публикации №115070109676
Свидетельство о публикации №115070109676
Рецензии