Марево
Прокинуся я зранку,
І знову не всміхнуся
До сонця на світанку.
І знов гаряча кава
Пробудить моє тіло,
І знов тебе покличу
В своїх думках несміло.
І знов вночі прийдеш,
Моя солодка згуба,
Мене ти знову знайдеш,
І поцілуєш в губи
Та із приходом ранку
Ілюзія померкне
І наче в лихоманку
В реальність мене верне
І знову цю ману
Я буду проклинати
Та все ж я завжди буду
Тебе в світах шукати!
Свидетельство о публикации №115063001017