Моя щирість до вас давно меж вже немає ,
як жаль ,як жаль ,що вам наплювати
хто міцно мене кожен день обіймає ,
щоб менше хотіла я вас обійняти .
Хто тягне за руку мене із безодні ,
щоб знову не сміла я вами хворіти .
А ви нескоренні і знову холодні ,
хоч й дуже хотіла теплом вас зігріти .
Я просто сторінка ,уже не цікава ,
ви взяли усе ,що могли в мене взяти .
Не буде вже дама від нині ласкава ,
прощайте , не вмію не щирість прощати .
***
© Copyright: Настасия Штефуник, 2015
Свидетельство о публикации №115062901053
Свидетельство о публикации №115062901053
Рецензии