Наше лето прошло... Из Елены Каминской

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2015/06/26/5805



Наше лето прошло… да и юность…на тропке
Я стою на своей…потерялись в дороге…
Мы одна от другой не зависим: не робки…
Но во мне ты живёшь, в каждом жизненном сроке.

Половинки ли яблока? Только – какого?
Ты  – как сладкое, вкусное, красное – сочно,
Я – зелёное, твёрдое, лишь для оскомин,
С червоточинкой…сразу на лоб лезут очи…

Может, розы мы две на кусте?.. знают люди,
На одном чтоб –  две разных?.. пышна ты, пахуча,
Знаю: дарят такую, коль искренне любят.
Ну, а мой стебель тонок, в шиповых колючках…

А, возможно, мечты мы…свершились!..и каждой
Белой птицей случилось слететь на ладони.
И мы счастливы в жизни (навек и однажды),
Только мысли мои без тебя всё же стонут…


Оригинал:


Наше літо минуло і юність, а стежку
Вибирали свою… Загубились в дорозі…
І одна від одної ніяк не залежні…
Та в думках,  люба подруга, ти є  і досі…

Половинки ми яблука? Тільки якого?
Ти – червоне, солодке, смачне, соковите,
Я – зелене, тверде, хто відкусить, у того
Черв’ячок із частинки пролізе до світла…

Може ми дві троянди з куща? Чи буває
На одному дві різних: ти – пишна, пахуча,
І дарують таку, як  глибоко кохають,
На стеблі ж я тонкому, що весь у колючках…

А можливо ми мрії… Здійснені…  І кожна
Білим птахом злетіла на долі долоні.
І щасливі в житті (хоч у цьому ми схожі).
Та без тебе думки мої надто холодні…