Давай поговоримо, Боже;
Про людство
Куди воно рветься?
Навіщо?
Чому?
Грошей недостатньо?
Все мало йому?
Всі хочуть до влади
Собою вже бути не модно
Така вона правда. Голодна
Верхівка над нами сидить
А низ не мовчить
Та голос у нього тонкий
Не чутно його – ще слабкий.
Давай поговоримо, Боже
Про волю
Спасибі, до речі, за неї. Мені
Дуже сумно, коли
Віддаємо її не Тобі
Загрузли в мережах
У моді, грошах
У всьому, що дуже далеко від Тебе
Оце так проблема.
Давай поговоримо, Боже
Про долю
Яку обираємо ми для буття
Хапаєм, що легше
Що швидше
Що модно
Та чи потрібне таке нам життя?
Всі хочуть змінити світ
Обертавсь, щоб навколо
Та справа у тому
Щоб рушилось щось від того й до того
Треба почати із себе самого.
Давай поговоримо, Боже
© Copyright: Анастасия Картава, 2015
Свидетельство о публикации №115062600533
Свидетельство о публикации №115062600533
Рецензии