Сидиш ти один у самотній кімнаті,
і за вікном тобі не раді,
давно тебе обходять стороною,
і не бреши, що це не пізнано тобою...
Давно вже зайва ти людина,
іноді тобі рада більше тварина,
але це не привід здаватись,
хоча ні, треба брати речі та тікатись.
Тікати подалі від звичного світу,
унікати людей, які водять за собою свиту.
Тікати подалі до лісу. Ах...
Як жаль, що ніхто не розуміє мене. Жах...
Ходять постаті криваві,
і руки у них кістляві...
Забули вони, як жити.
Ах, жаль що мені їх не навчити...
Сиджу я один у самотній кімнаті,
а в душі у мене party.
Музика в душі грає
і rock my hart зігріває...
Л то... Будн...
© Copyright: Валерончик, 2015
Свидетельство о публикации №115062509500
Свидетельство о публикации №115062509500
Рецензии