Він і вона... Як Мир-Віна...
Та нескінченна боротьба.
Та всеж їх об*єднає на довгу-довгу мить,
А потім роз*єднає, та більше не болить.
Неначе Кай і Герда блукають по світах,
Бо чоловік та жінка - два різні полюси,
Але їх притягають плюси та мінуси.
Хтось поспіхом тікає від себе навмання
Та довго, так блукає у темрявах-світах,
Що нитку обриває реалія життя.
Хтось близько все сприймає, а хтось неначе лід.
Відлига відступає та крига все бренить...
Красою заворожить - гнітить! Манить! Манить!
Та більше вже ніколи й нікуди не пустить.
Хтось задає питання. Хтось відповідь дає.
Для нього - це змагання. Для неї - це ціна
Та різною буває - кривавою вона.
І серце пурпурове, і алая зоря...
Він душу поглинає. Вона гніздечко в*є.
Хоча, все розуміють... Кінець вже настає.
В1н 1 Вона
© Copyright: Татьяна Рачкова Малиновская, 2015
Свидетельство о публикации №115062408010
Свидетельство о публикации №115062408010
Рецензии