Коли у серці не любов, а мука,
Коли в очах не сльози, а печаль,
Коли тебе немає – то розлука.
То я пішла від тебе, вибачай.
Коли вітри привітно кличуть осінь,
А ніжність в серці тане, наче лід,
Не слід дарма благати небо, досить.
І згадувати, що було, не слід.
Коли у серці нелюбов – то мука,
Коли тебе немає і не жаль,
Коли вже не чекаю – то розлука.
То я тобі не вірю, вибачай.
То ти моєму серцю став чужинцем.
То я тебе залишила сама.
Зосталися зі мною наодинці
Вогонь і відчай, тиша і зима.
Та згадувати, що було, не слід.
Не слід дарма благати небо, досить!
Бо ніжність в серці тане, наче лід,
Коли вітри привітно кличуть осінь.
Розлука
© Copyright: Надя Артюх, 2015
Свидетельство о публикации №115062406101
Свидетельство о публикации №115062406101
Рецензии