В.Г.
Ти пам`ятаєш як ти сказав,
що в мене душа засмічена?
Ти кинув слово на мій вокзал
недбало, а мЕне скалічило.
Сказав, що пОрожня чаша моя
і випити з неї нічого,
під масою бруду зігнулася я
наче тавром помічена.
А ти крізь призму дивився на все,
надто брудну і замацану.
Ти витер ноги об мОє лице
й любов мою недоказану.
Ти лише впити із мене хотів,
щоб свОї пустоти заповнити.
Ти вирвав із мене кілька життів
самому щоб переповнитись...
3 роки тому
© Copyright: Больше Боли, 2015
Свидетельство о публикации №115062400413
Свидетельство о публикации №115062400413
Рецензии
