Якби ти знав, як серце плаче
І стогне навіть у вісні,
Коли до тебе воно хоче.
Як стримати його мені?
Коли душа в лохміття рветься,
Та дихати немає чим....
Таке кохоння не минеться
І не розтане як той дим.
Ці почуття і дар, і горе.
Ця пристрасть тліє у душі.
Потік любові, наче море,
Не захлинутися б мені...
09.06.2015.
Пот к любов наче море
© Copyright: Анюта Куранкова, 2015
Свидетельство о публикации №115062401701
Свидетельство о публикации №115062401701
Рецензии