минали дня мого буття
спливали темні ночі сну
я бігла нивою життя
й зустріла не одну весну
аж ось скінчилось
раптом щось
немов у серце вбився
цвях
двома стежками повелось
моє майбутнє
дивний шлях
одна стезя із серця йде
не рівно
рідно повилась
друга
із розуму веде
і легшою тепер здалась
на роздоріжжі зупинюсь
і нерішуче зважу все
бо раз відрізати боюсь
шмат серця
чи думок кільце
чи ж можна вибрати
одне
...дихання
сон
давно
сьогодні...
те
що було
чи що мине
в"язкі сніги
дощі холодні
дрімоту
спокій
дим чи сажу
день чи світанок
схил чи дно
я дві стезі докупи в"яжу
та це не вихід все одно
...минуть дощі
як в жовтні квіти
життя покаже вірну путь
та не хотілось б
захотіти
на іншу стежку
повернуть
Январь 1996
роздорiжжя
© Copyright: Татьяна Бонд, 2015
Свидетельство о публикации №115062206388
Свидетельство о публикации №115062206388
Рецензии
