Не хочу неправдивих слів,
Що без емоцій.
Без почутів,без щирості 'кохай'?
Скажи мені,як закриваєш очі,
Нема в думках страшного 'прощавай'?
Чи ти сказавши ці слова,про них не памятаєш?
Вони ж пусті, в них сенсу й не було.
А серце краєш, серце краєш.
І де в обіймах те тепло?
Триматися за руки, говорити,
Тонути в поцілунках,
а в думках, не бачити і слова "страх".
Страх втратити,забути,страх піти.
Розрушити усі мости,
Залишитись на різних берегах.
Тобі не страшно? Жах.
І не писати більше тобі віршів.
Замкнути двері і іти.
Туди, де вже ніколи,
Не зустрінусь я і ти.
***
© Copyright: Юлия Бондар, 2015
Свидетельство о публикации №115062205921
Свидетельство о публикации №115062205921
Рецензии