Чому так швидко лине час

Присвячено нашій мамі Гаркуші Ганні Миколаївні

Автор Гаркуша Тетяна Вікторівна

Чому так швидко лине час,
А ми того не помічаєм?
Не бачим тих, хто любить нас,
А ми весну нову стрічаєм.

Чому не цінимо ми рук,
Які в дитинстві колисали.
Та скільки виплакали мук,
А очі все не угасали.

Коли малою я була,
Не розуміла я матусю.
Яка навчала лиш добра,
А я у очі їй сміюся.

Коли дорослой стала я,
Своїх дітей я стала мати.
А ж потім зрозуміла я,
Того, чого навчала мати.


Чому ти рано так пішла,
Адже мені ти тут потрібна?
Не вистача твого тепла,
Матусенько, моя ти рідна!

Чому прийшла нова весна,
А я тебе у ній не бачу?
Бо ти пішла на небеса,
А я ночами й днями плачу.

Прийду на батьківський поріг,
А ти на зустріч не виходиш.
Візьмусь за твій я оберіг,
А потім в себе лиш приходиш.

Для мене в світі ти одна,
Страждалиця моя рідненька.
Тобі писатиму вірші,
Бо ти єдина в мене ненька.

Чому так швидко лине час,
А ми того не помічаєм?
Не бачим тих, хто любить нас,
А ми весну нову стрічаєм.