Сонячний зайчик
Теплим променем б’ється у соннi шибки.
Поки безтурботно й солодко дрiмає
Нiжний твiй поцiлунок на тлi моєї щоки.
В бiлоснiжному тюлi заплутався ранок,
Тiкаючи вiд примари ночей.
Ти - втiлення всiх моїх забаганок,
Розрада душi i втiха очей.
Одвiчно б тримала тебе у секретi,
Та нудно i тiсно коханню в стiнах.
Розчиняються в мiстi нашi силуети
I кожен зустрiчний вже знає про нас.
А в юрбi перехожих трапляється заздрiсть,
Помiж щирих усмiшок та побажань.
То ж будьмо пильнi та обережнi,
Бо ходить розлука серед кохань.
Мiсячне сяйво притулок шукає.
Вечiр променем сивим до вiкон притуливсь.
Ти ж бо не розгуби наше кохання
I знову в обiйми мої повернись.
21.06.2015
Свидетельство о публикации №115062105293